Вопрос 26.

Відмінки в укр.. мові. Відмінювання іменників.

Відмі’нок — граматична категорія імен (іменників, прикметників, займенників,числівників), що відбиває його синтаксичний стосунок до інших слів у реченні. Категорія відмінку характеризує флективні мови. Так, зміна синтаксичних стосунків слова «книга» у реченнях «Книга — джерело знань», «Петро купив гарну книгу», «Усі полиці завалено книгами» є зміною слова «книга» за відмінками або відмінюванням.

Відмінки в укр.. мові

Назва Питання Приклад
Називний Хто? Що? книга
Родовий Кого? Чого? книги
Давальний Кому? Чому? книзі
Знахідний Кого? Що? книгу
Орудний Ким? Чим? книгою
Місцевий На кому? На чому? на книзі
Кличний книго

Відмінювання іменників, що мають тільки форму множини

1. У називному відмінку вживаються:

а) Закінчення : в’язи, гуси, діти, збоїни, кросівки, кури, люди, ночви, окуляри, сани, сіни, сходи, штани.

Примітка. Деякі іменники, зокрема гуси, діти, кури, люди, мають форму однини, але від інших основ: гуска, дитина, курка, людина.

б) Закінчення (після голосного ): гордощі, граблі, двері, дріжджі, коноплі, помиї, радощі, хитрощі.

в) Закінчення (зрідка ): вила, ворота, дрова, ясла, ясна, вінця.

2. У родовому відмінку виступають:

а) Закінчення —ей: грошей, гусей, дверей, курей, людей, саней, сіней.

б) Закінчення -ів: в’язів, граблівграбель), дріжджів, кліщів, сходів, хитрощів.

в) Нульове закінчення: вил, воріт, дров, збоїн, конопель, лещат, ночв (частіше ночов), ясел, ясен.

3. У давальному відмінку виступають:

а) Закінчення -ам після твердого приголосного, коли в називному відмінку іменники мають закінчення -и, -а або —і (після шиплячого): веселощам, вилам, воротам, в’язам, ночвам, радощам, сходам, штанам штаням), яслам.

Винятки: гусям, дітям, людям, курям, саням, сіням.

б) Закінчення -ям після голосного та після м’якого приголосного, коли в називному відмінку іменники закінчуються на -і, -ї, -я: вінцям, граблям, дверям, помиям.

4. У знахідному відмінку вживаються форми:

а) Однакові з називним відмінком: вила, вінця, граблі, коноплі, окуляри, сани, ясла.

б) Однакові з родовим відмінком (для назв людей): дітей, людей.

в) Обидві форми (для назв деяких свійських тварин): гусей і гуси, курей і кури.

5. В орудному відмінку виступають:

а) Закінчення —ами в іменниках, які в називному відмінку мають закінчення —и, -а або —і (після шиплячого): вилами, ночвами, сходами; веселощами, радощами.

б) Закінчення -ями в іменниках, які в називному відмінку закінчуються на -і, -ї, -я: вінцями, граблями, коноплями, помиями.

в) закінчення -ми: ворітьмиворотами), грішмигрошима), гусьми, двермидверима), дітьми, курми, людьми, саньмисанями), сіньми, штаньмиштанами, рідше – штанями).

6. У місцевому відмінку залежно від попереднього приголосного вживаються закінчення -ах, -ях: на вилах, на воротах (рідше — воротях), у ночвах, на штанах (рідше – на штанях), у яслах; на граблях, у дверях, у помиях.

Вопрос 27.
Будова слова. Основні правила переносу слів.
СЛОВОТВОРЕННЯ

Словотворення — розділ науки про мову, що вивчає склад слів (з яких частин вони складаються) та способи їх творення.

БУДОВА СЛОВА

Більшість слів в українській мові складаються з двох і більше частин (морфем). Кожна морфема має своє значення.

Морфема— це найменша неподільна значуща частина. Вона виражає певне лексичнен або граматичне занчення і регулярно відтворюється із своїм значенням у мовленні. Наприклад, у слові літній виділяються три морфеми: літ-н-ій (корінь, суфікс і закінчення), які відтворюються в споріднених словах (літо-о, літ-н-ій, по-літ).

За значенням і роллю в будові слова морфеми поділяються на кореневі і ті, що служать засобами словотворення та творення форм слова.

Кожна морфема позначається своєю умовною позначкою:

КОРІНЬ

Корінь слова — це головна частина слова, спільна для всіх споріднених слів (садсадок — садівник).

Звуковий склад кореня, як правило, однаковий, але іноді внаслідок чергування звуків він частково змінюється (воля® вільний, ход® вихід).

Загрузка…

Корінь є носієм речового значення слова, що відображає щось в об’єктивній реальності. Він обов’язково присутній у кожному слові. У споріднених словах корінь об’єднує їх понятійним змістом, хоч вони можуть належати до різних частин мови.

Значення кореня в гнізді споріднених слів уточнюється і конкретизується за допомогою словотворчих суфіксів і префіксів, які без кореня вживатися не можуть.

ПРЕФІКС

Префікс(від лат. prae — попереду і fixus — прикріплений) — це частина слова, що стоїть перед коренем і служить для утворення нових слів чи інших граматичних форм. Словотворчий префікс змінює лексичне значення слова (друкувати® надрукувати, глядач® наглядач).

Формотворчі префікси можуть використовуватись для утворення нових форм слів: робити® доробити (доконаний вид дієслова), видатний®найвидатніший (найвищий ступінь порівняння прикметників).

СУФІКС

Суфікс (від лат. sufficus — прикріплений) — частина слова, що стоїть після кореня і служить для утворення нових слів чи інших граматичних форм:

мудрий + -ість® мудрість; гора +-ськ® гірський.

Формотворчі суфікси використовуються для створення інших граматичних форм, напр., минулого часу дієслова (співати® співав).

Суфікс видозмінює, уточнює лексичне значення кореня і одночасно оформляє разом із закінченням передсуфіксальну частину і все слово, відносячи його до однієї із самостійних частин мови (напр., слова казка, двійка належать до іменників, тому що їх корені каз-ати, дв-аграматично оформлені іменниковим суфіксом -к- і закінченням жіночого роду називного відмінка однини ).

ЗАКІНЧЕННЯ

Закінчення— це змінна частина слова, яка стоїть найчастіше в кінці слова, вказуючи на відношення з іншими словами у словосполученні і реченні: далек(ий), коханн(я).

Закінчення змінює лише форму слова, не змінюючи його лексичного значення: земл(я), земл(і), земл(ею), на земл(і).

Закінчення може бути нульовим, тобто не виражене звуком.

ПОСТФІКС

Постфікс (від лат. postfixus- прикреплений після)- частина слова, що стоїть у кінці слова після закінчення і служить для утворення нових слів чи нових форм (скажи- скажи-но; кохати — кохатися).

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *